Генологія (грецьк. genos — рід і logos — вчення) — розділ у теорії літератури, присвячений дослідженню літературних жанрів (родів, видів). Термін Г. запропонований французьким ученим П.Ван Тіжем в 30-ті XX ст. і був впроваджений у літературознавчу науку багатьох країн. В українському літературознавстві Г. відповідає термін “теорія літературних родів і жанрів”. Г. — наука, котра своїми коренями сягає “Поетики” Аристотеля і є однією з найдавніших галузей теорії літератури. У класичній формі Г. представлена в праці Н.Буало “Мистецтво поетичне” (1674). У XX ст. з появою змішаних жанрів змінився характер Г. Романтизм, породивши змішаний жанр, спростував чіткий класицистичний поділ на літературні роди й види і таким чином спричинив втрату Г. нормативного характеру. До сьогодні ведуться дискусії з приводу того, який характер має сучасна Г.: теоретичний чи історико-літературний.