Феєрія (фр. feerie, від fee — фея, чарівниця) — театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками. Наприкінці XIX — на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема драматургію. Виникає т.зв. драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного і людського, широке використання міфічних і фольклорних образів, чарівничого, магічного сенсу тощо (“Затоплений дзвін” Г.Гауптмана, “Лісова пісня” Лесі Українки, “Синій птах” М.Метерлінка, “Над Дніпром” (весняна казка) Олександра Олеся та ін.). Драма-феєрія стала набутком неоромантичної естетики.