Есхатологія (грецьк. eschatos — останній, кінцевий і logos — слово, вчення) — складова частина будь-якої релігії, що сягає корінням глибокої давнини. Есхатологічна література — літературні твори, написані під впливом вчення про кінець світу і потойбічне життя людини. Цікавим і характерним для давнього українського письменства є есхатологічний апокриф “Ходіння Богородиці по муках”. Уже з XII ст. він увібрав елементи нашого побуту. Відомо на українському ґрунті щонайменше три редакції цього твору: Мотиви знайшли відбиток у давньому українському письменстві, фольклорі, у І.Котляревського (“Енеїда”), Т.Шевченка (“Марія”), С.Руданського (“Байки світовії”), І.Франка (“Мойсей”), поезіях пізніх символістів, Юрія Клена, О.Стефановича, І.Драча та ін.