Еліне (грецьк. elleipsis — пропуск, випадіння) — стилістична фігура, що полягає в опущенні певного члена речення чи , словосполучення, які легко відновлюються за змістом поетичного мовлення. Вживається задля досягнення динамічності і стислості вираження думки та напруженої дії, відрізняючись цим від обірваної фрази (апосіопези), власне, вмовчування. Відомий приклад Е. — рядки з поеми Т.Шевченка “Перебендя”, де пропущено додаток: “Орлом сизокрилим літає, ширяє, / Аж небо блакитне широкими [крилами] б’є”. Та найчастіше в еліптичних конструкціях випадає присудок: . ..

[…] Одна нога в стременах…
Сніги. Вітри. Зима.
Розрубані ремена, .
І голови нема…
Ще вчора був веселий:
Не думав, що — кінець…
Сьогодні ж — леле!
Мрець…

У наведеному уривку з вірша Д.Фальківського “Одна нога в стременах”, де розкривається неприхована правда про анти-людську громадянську війну, Е. посилює переживання зображеної тут трагедії.