Експресія (лат. expressio — вислів, вираз, від ехрrіmо — чітко вимовляю, зображую) — особливий прийом увиразнення поетичного мовлення при активному застосуванні розмаїтих художніх засобів (тропів, стилістичних фігур» звукових повторів, звуконаслідувань і т.п.):

Біжать отари, коні ржуть, реве
Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, —
І чорні птиці промайнули віщі,
І чорна тінь поймає все живе.
Як весело співуча буря рве
І розкидає злякане вогнище,
Як дощ січе, як п’яний вітер свище,
Яким потоком далечінь пливе! […]

(МРильський).

Е. сприяє “стрімкості” ритму при вираженні поліфонії динамічних переживань, втілених у яскраву художню форму. Цю здатність виражати розмаїття довколишнього і внутрішнього життя через авторське “Я”, крізь призму загостреної емоційності, схильності до контрастів та ірраціональності використали як домінанту свого стилю експресіоністи.