Експозиція (лат. expositio — виклад, опис, пояснення) — вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, хоча може в тексті передувати не тільки їй, а й подаватися після неї окремими деталями впродовж усього твору (затримана Е.) або ж наприкінці (зворотна Е.). Е. представляє час і місце події (дії), ; немовби експонує обставини (пейзажі, інтер’єри), в яких діятимуть персонажі, дає необхідні пояснення щодо них чи намірів оповідача (розповідача). Місце Е. в тексті епічного чи драматичного твору зумовлюється задумом автора, її стислість чи розгорнутість залежить від жанру твору (новела, оповідання, роман) і стилю письменника. Пряма Е. (“Микола Джеря” І.Нечуя-Левицького), затримана Е. (“Сміх” М.Коцюбинського), зворотна Е, (“Новина” В.Стефаника), по-різному збуджуючи уяву читача, підтримуючи його увагу, допомагає глибше зрозуміти характер, причини колізії і конфлікту, які рухають сюжет твору. Від прологу Е. відрізняється більш органічним включенням в основну дію і розповідь автора. Початок твору та його Е. відрізняють за функціями в розгортанні сюжету і розкритті (поясненні) конфлікту, оскільки на початку твору можуть подаватися й інші елементи сюжету (зав’язка чи розв’язка).

Меню