Дієреза (грецьк. diairesis — рсзмежованість, роздільність) — в античній версифікації — заміна довгого складу в стопі двома короткими. В силабо-тоніці Д. вживається за вимогами метроструктури (“Убогії ниви, убогії села” — Б.Грінченко), коли додається зайвий голосний у слові; також — коли він опускається (подеколи замість слова “Україна” вживається “Вкраїна” чи “Украйна”):

Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату —
Ачей вам там покажуть
Хоч тінь його розп’яту

(П.Тичина).

Д., як і афереза, пов’язана з чергуванням звуків української мови і з розкладанням дифтонгів на їх складники, що майже не спостерігається в сьогоденній поезії, хоч окремі випадки трапляються, як-от у підляського поета Ю.Гаврилюка:

Міесець вбрався в хмару в
міедну зброю
свіетло його догасає
Через небо пронюосся
Віетьор хмари перевертає
розносіт звуон вікуов […].

Подібне спостерігається в поезіях, писаних діалектом.