Діалогічне відношення (англ. dialogical relation) — базове явище у сфері спілкування і художньої літератури, яке виникає між окремими висловлюваннями, що або належать різним суб’єктам мовлення, або існують всередині висловлювання між його складниками чи елементами композиції, за умови, що вони мають самостійне значення в позиції, яку займають у цілісній структурі вислову і до якої можна якось поставитися (полемічно, схвально, проблематично чи в інший аналітичний спосіб). Д.в. можуть зав’язуватись як між реальними особами, так і фікційними: між персонажами епічних і драматичних творів, суб’єктом вираження та адресатом у ліриці, автором і читачем. Д.в. виникають також між двома ідентичними висловленнями, якщо віддзеркалюють погляди (позиції) двох окремих суб’єктів. Якщо, приміром, один з них стверджує: “життя солодке”, а другий іронічно підтверджує, що “життя солодке”, то у цьому самому вислові діалогічно перехрещуються різні погляди на життя і дві відмінні оцінки життя. Незважаючи на буквальне повторення, другий вислів є реплікою на перший і перебуває з ним у діалогічному відношенні ствердження і проблематизування чогось (пор.: Металінгвістика).

Меню