Діалектизми (грецьк. dialektos) — слова або словосполучення у літературній мові, що не входять в її лексико-семантичну систему, а належать лише певному говорові (діалектові) загальнонаціональної мови. Д. є лексичними (бульба, бараболі, крумплі — “картопля”), словотвірними (веселиця, веселівка — “райдуга”), семантичними (босий кінь — “непідкований”, жолоб — “ущелина в горах”), фразеологічними (тиць, пиць — і розвиднілося, “приший кобилі хвоста”). Окрему групу становлять Д. етнографічні — слова, що називають реалії, притаманні побутові носіїв окремого якогось говору (кептар — “одяг”, колиба — “курінь”). Письменники використовують Д. у художніх творах із найрізноманітнішою метою, в тому числі й для збагачення словникового нормативного фонду: “На обривистім спохові Чорної гори побачив Данко двох людей” (І.Франко), “Всі вони у розпуці, бо земля спісніла та не родить, а лише з’їдає мужицьку силу” (М.Черемшина).

Меню