Дедикація (лат. dedicatio, від dedico — посвячую, присвята) — вказівка перед початком твору імені адресата, якому автор присвячує його. Найчастіше виражає жест поваги, вдячності автора певній особі; інколи вказує на зв’язок мотиву твору або його задуму з творами адресата Д. чи факт спілкування з ним. У творчості Т.Шевченка Д. нерідко мають поширений вигляд відносно автономної частини твору, жанрово близької до послання. Так, поема “Єретик” (1845) оснащена Д, відомому чеському вченому-славістові П.-Й.Шафарикові; надісланий адресатові Д. автограф поеми викликав вдячну реакцію на слова українського поета: “Слава тобі, Шафарику, / Вовіки і віки! / Що звів єси в одно море / Слав’янськії ріки!” Д. “Искренне моему Якову де Вальмену” поетично експлікована в заключних строфах поеми “Кавказ” (1845).