Бібліологія (грецьк. biblion — книга і logos — слово, вчення) — комплексна наука про книгу. Термін рідковживаний, використовувався ще в XVI ст. у Франції, де Ж.-Ж. Рів (1730-95) застосовував його у значенні “мистецтва міркувати про книги і говорити про них з певністю чи то стосовно їхнього змісту, чи стосовно їхньої історії”. У 1931 О.Фомін пропонував замінити термін “книгознавство” терміном “Б.”, у зміст якого в 1920-30-ті вкладалося значення філософії книги. Бельгієць П.Отле (Ш68-1944) розрізняв у Б. психологічну, соціологічну і педагогічну проблематику. М.Рубакін розробляв психологічні аспекти Б., узагальнюючи їх поняттям бібліопсихології; ряд його положень (про вивчення автора, твору і читача як ланок процесу спілкування; про індивідуальну своєрідність сприйняття книги і її залежність від життєвого досвіду читача) застосовується у бібліотечній психології, психолінгвістиці, теорії масових комунікацій, системотехніці (див.: Книгознавство).