Бібліофіл (грецьк. biblion — книга і phileo — люблю) — знавець і збирач рідкісних і цінних видань. Поняття “філобібл” (книголюб) відоме вже з давньогрецьких творів І-ІІІ ст. Сучасна версія — “Б.” — з’явилася наприкінці VII ст. Чіткого, універсального значення поняття “Б.” не має. Відомими Б. були Симеон Полоцький, Феофан Прокопович… Спеціально поліпшені видання, інколи з нумерованими примірниками, називають бібліофільськими. Б. з надмірною пристрастю до книг ще називають бібліоманом (гр. biblion — книга, mania — безумство). Такий образ змальовано у повісті Ш.Нодьє “Бібліоман” (1871), оповіданні Г.Флобера “Бібліоманія” (1836), у книзі А.Сіма “Книголюби і крадії” (1903).