Белетристика (фр. belles-lettres — красне письменство) — в широкому значенні — твори художньої літератури взагалі, у вужчому — художня проза. Дуже часто Б. називають прозу, для якої характерні гостросюжетність, інтрига, несподівані перипетії, що завжди приваблюють широкі кола читачів. У першому значенні термін Б. виходить з ужитку. Все частіше в сучасному літературознавстві Б. позначає легку, жваву, доступну розповідь про якусь подію чи наукову проблему, відому постать з метою їх популяризації. Так, А.Чайковський про свою історичну прозу писав: “Я поклав за ціль мого життя переповісти в белетристичній формі здебільшого нашу історію з козацького періоду і тим заповнити цю прогалину в нашій літературі”. У такому значенні вживається похідний термін белетризація. До неї здавався літературознавець І.Пільгук, розповідаючи про життя і творчість І.Котляревського, С.Руданського, Панаса Мирного та ін.