Бармак (тюрк, палець) — тюркський силабічний різновид віршування, що грунтується на рівній кількості складів у кожному віршовому рядку, незалежно від ритмічного акценту. За кількістю складів у рядку розрізняється Б. п’ятискладний, шестискладний тощо, аж до п’ятнадцяти-складного. Б. поширений у фольклорі тюркських народів, а також і в пoeзії: А.Тажібаєв, Г.Гулям, А.Тукай, М.Джаліль, А.Кунанбаєв та ін.