Баркарола (від італ. barca — човен) — лірична пісня переважно мрійливого ґатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка:

Ходи дівчино! Над ручаєм
Шпаркий нас човен жде.
Гей, попливем дрімучим гаєм,
Води задуманої плаєм
Нас хвиля поведе!.. […]

(С.Чарнецький).

 В українській поезії відомі Б. Ю.Федьковича (“Баркарола”), В.Сосюри (“Тополина баркарола”), І.Муратова (“Гондольєр”) та ін.