Байронізм — ідейно-естетична концепція, яка постала у європейському романтизмі XIX ст., пов’язана з творчістю англійського поета Дж. Байрона, притаманна В.Гюго, А. де Він’ї, А.Міцкевичу, М.Лермонтову. Основні риси Б. — тираноборство, волелюбність, бунтарство, демонізм, абсолютизоване заперечення І   недосконалої дійсності. В Україні Б. позначився на “Історії Русів”, на творчості Є.Гребінки, М.Петренка, Л.Боровиковського та ін. представників Харківської школи романтиків, згодом П.Куліша, однак спромігся розкритися лише незначними своїми гранями, передовсім у пейзажній ліриці. Елементи Б. спостерігалися у ранній поезії І. Драча, М.Вінграновського.