Атонування (грецьк. atonos — розслаблений) — своєрідність метричного стопного вірша, в якому відбувається послаблення або втрата наголосу у слові, що має другорядну роль у реченні. Відтак посилюється акцентність службових частин мови, приміром: “Стилет чи стилос? — не збагнув” (Є.Маланюк). Частка “не” в даному випадку набуває насиченого смислового навантаження.