Апострофа (грецьк. apostrophe — особисте звертання) — стилістична фігура, звертання до відсутньої особи, як до присутньої, до персоніфікованих явищ природи; приміром, звертання Ярославни до Сонця, Вітру та Дніпра-Славутича (“Слово Про Ігорів похід”). А. притаманна народній свідомості, зумовлена традицією гармонійного життя з довкіллям, зафіксована у міфологічних сюжетах, у різних жанрах фольклору (легенди, казки, замовляння, молитви тощо). У поезії А. почасти набуває риторичного гатунку:

Сонце
Драстуй
Шле тобі причин бунтливий Семенко

(М.Семенко).