Антономазія (грецьк. antonomddzo — перейменування) — поетичний троп, який вживається у непрямому, часто метонімічному називанні літературного персонажа або зображуваного явища іменем міфічного чи літературного героя. Типовий приклад А. з поезії О.Влизька:
[…]… хочу вірити,
що от
надійде знов
любити працю \
новий ліричний
Гесіод!
Іноді антономазійний образ, перебираючи на себе властивості іншого предмета, набуває ознак символу:
І ось встає із піни Понту
Над хвиль розгойданим свічадом
Співуча мрія горизонту —
Сліпуча Степова Еллада
(Є, Маланюк).
“Степова Еллада” у поезії Є.Маланюка означала Україну, втілювала в собі риси довершеної краси та шляхетної гармонії на противагу іншим, полярним їй символам — “Чорної Еллади”, “Антимарії” та ін.