Алогізм (грецьк. а — префікс, що має заперечне значення, та logismos — розум) — сполука суперечливих понять, свідоме порушення логічних зв’язків, ініційоване задля створення певного стилістичного та смислового ефекту. Цей стилістичний прийом досить поширений у ліриці:

Над криницею троє.
Клубок
і синя нитка.
Поглянула жона на чоловіка,
А в нього на обличчі
Клубок
і чорна нитка.
(Схопив донечку
і кинув у криницю).
Закричала жона.
Донечка грається.з синьою ниткою.
Чоловік лежить,
дивиться на ластівок,
що літають, як брови чужої жони.
Розлучниці

(В.Голобородько).

А. спостерігається у всіх літературних родах та жанрах (“Над Дніпром” 0-Олеся, “Діточа пригода” В.Стефаника, “Цвіт яблуні” М.Коцюбинського, “Я (Романтика)” М.Хвильового, “Майстри часу” І.Кочерги та ін.).

Меню