Афереза (грецьк. apheresa — букв.: позбавлення) — утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури. Яскравим прикладом застосування А. є поезія П.Тичини:

Приїхало до матері да три сини,
три сини вояки, да не ‘днакі,
Що ‘дин за бідних,
другий за багатих […]

У поетичних творах також спостерігається чергування звуків “і” та “й”, “в” та “у”, “з” та “із” або “зі” тощо, зумовлене евфонічним принципом української мови, а також вливом віршового розміру. Приміром: “Непевний кроче мій, іди! “Непевний кроче мій, не йди” (М-Вінграновський) або “Вгору! Щоб мигтіли зіроньки між рук” (В.Чумак). І.Качуровський вживає замість А. термін “синелефа”.

Меню