Діана Головня – Одного дня

Одного дня я буду жити в Ассізі і писатиму вірші
Раз на тиждень їздити до Перуджі на маленькому Фіаті
Кольору пакунків від Тіффані, хоча й інші авта не гірші.
Вікна мого помешкання виходитимуть на Базиліку
Святого Франциска (там над дверима ще ангели крилаті).

Одного дня я носитиму довгі жіночні сукні
Сексуальних фасонів та неймовірних кольорів
Такі, аби кожен чоловік до 80 мене хотів.
З кінця червня готуватимуся до серпневого місцевого фестивалю,
На смак розрізнятиму усі 15 видів локальних сирів

Одного дня я питиму ранкову каву
в кав’ярні на першому мого будинку,
завжди займаючи той самий столик
та виїдаючи із тістечок лише начинку.
Щодня кликатиме на побачення бармен Фабриціо,
Я віджартовуючись, вигадуватиму оригінальні відмови –
Така собі маленька ранкова традиція.

Одного дня я таки добре вивчу італійську
Розумітиму місцеві специфічні жарти та діалект
Потоваришую з приїжджими геями-англійцями,
Які ходитимуть на пробіжки
і нитимуть, що не бачать від цього ефект.

Одного дня я спробую писати прозу
Про звичайних жінок із загрозою варикозу.
Щось типу романів чи оповідань.
І виявиться то не так страшно, як завжди здавалось
Навіть легше щорічних обов’язкових сповідань

Одного дня я в’їду в зад такого ж фіату,
як і мій, тільки іншого відтінку,
Задивившись на монахинь, що робитимуть
групове селфі на фоні Базиліки –
нема у світі нічого, що виправить жінку.

Фіат належатиме чуваку, який матюкатиметься українською
Та виявиться родом із Мостиська чи Черкас
Приїхав сюди кілька місяців тому і закохався в Ассізі теж
З першого погляду, як і я в свій час
Звісно, у нас буде цілодобовий шалений секс без меж,
Відверті розповіді про минуле без прикрас.

Одного дня ми одружимося в маленькій церкві,
Там останні тридцять років один священик.
Будемо мати смішних і розумних дітей,
Які розрізнятимуть іменник-займенник,
не проситимуться на руки при виді незнайомих гостей.

Одного дня я буду жити в Ассізі, ходити на йогу
Коханий чоловік, малюки, що не вимовляють “р”,
і найбільш значима подія – прогулянка в сквер.
Зі сторони здаватиметься, живу прісно.
Але тихо вночі я дякуватиму Богу
І розповідатиму, як серцю
від щастя всередині
тісно.

автор: Діана Головня

Одного дня