Чорноморець, матінко, чорноморець (народна пісня)

“Чорноморець, матінко, чорноморець
Вивів мене босую на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
“Чи є мороз, дівчино, чи немає?”

“Ой нема морозоньку, тільки роса,
А я з чорноморчиком стою боса”.

Ой став вітер буйненький повівати,
Ой став мене чорноморець підмовляти.

“Ходи, ходи, дівчино, ходи з нами,
Дамо тобі сірмяжину із стрічками.

Дамо тобі черевички з підківками,
Дамо тобі ще й віночок із квітками”.

Дурна була, матінко, послухала,
Сіла з чорноморчиком, поїхала.

Я ж думала жить буду, панувати,
А теперка довелося бідувати.

А тепер доводиться горювати,
На чужії нивочці жито жати.

На чужії нивочці жито жала,
Малесенькі снопики пов’язала.

Примітки:

  • Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.

українські народні пісні