Чорним по білому ручка веде,
Сльози торкаються губ.
І витираю заплакані очі,
Буду писати ці вірші до ночі.
На підвіконні зівялий вазон,
Біль охоплює серце.
Чується сміх малої дитини,
Точно не знаю, може здається,
Може то лине сміх з мого серця…
автор: Сашка Кожухар