Сиджу я зараз і дрімаю
Один забутий в самоті
Схиливсь над книжкою й незнаю
Чого так важко жить мені
Чого життя у мене хворе
Чом серце рветься із грудей
За що дано мені це горе
Воно від Бога від людей
Чому все так, ніхто незнає
А ноги терпнуть і тремтять
І сум ще гірший пробирає
Від плачу очі вже болять
Мов все болить мене, тривожить
Таке важке в мене життя
За обрій сонечко заходить
І я полинув в майбуття
Дивлюсь на зорі я і мрію
У краще завтрашнє дивлюсь
Від радості і щастя млію
Невже коли я засміюсь
Невже і я буду ходити
Як усі люди на землі
І щастям буду дорожити
І наяву і увісні