Силенко Леся – Котився клубочок (Збірка)

НА СВІТАНКУ

Зелений автобус їхав зеленим лісом.
Стрибали зелені коники
У зелену траву.
А з-поза лісу
Викотилось сонечко
І всіх позолотило.

ЛІТО

На причілку сиділо літо.
Прийшла кицька
Хвостиком призьбу змітати.
— Хто ти, що робиш? —
Питає.
— Літо я,— каже літо,—
З сонечком розмовляю.

БІЛЯ РІЧКИ

Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм
Малим калиненятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм стати.

ХТО ТАМ?

— Хто там, хто
Заглядає у вікно,
Чи не вовк?
Хто там, хто
Завиває під вікном,
Чи не вовк?
— Ні, то гілка
Махає листком.
Ні, то вітер
Гасає селом.
Ніч осіння
Стоїть під вікном.
В темнім лісі блука
Сірий вовк.

ВЕЧІР

На покошені трави
Уляглась
Тиха спека.
Ходить вечір
Чорнявий,
Як поважний лелека
Верби
Коси розчісують
Над водою
В ставку.
Спить калачиком
Місяць,
Наче котик
В кутку.

СОНЕЧКО

Котився клубочок
Із золотих ниточок
Через день голубий,
Через день ясний.
Докотився до лісу —
Обірвалась ниточка…
Упав клубочок
У квітку чорнобривець
І заснув.

ВПАВ ЛИСТОК КЛЕНОВИЙ

Пада лист кленовий
В лісове озерце,
Плава, ніби човник.
Човник золотий.
Де ж ти,
Де, Телесику,
Срібне де весельце?
Принесла кулешику
Припливи,
Приплинь…

ДОЩ

Сині-сині йдуть дощі,
Сірі-сірі вже кущі.
З листопадових дібров
Сірий вовк до нас прийшов.
Каже: «Де мені подітись,
Що бояться мене діти,
А я — добрий сірий вовк,
Під дощем під синім змок».

КОЛИСАНКА

Люлі-люлі, спатоньки,
Нічка йде до нас.
Люлі-люлі, спатоньки
Час, дитино, час.

Зачиняє сонечко
Золоте вікно.
На городі соняшник
Вже заснув давно…