Силенко Леся – Котився клубочок (Збірка)
НА СВІТАНКУ
Зелений автобус їхав зеленим лісом.
Стрибали зелені коники
У зелену траву.
А з-поза лісу
Викотилось сонечко
І всіх позолотило.
ЛІТО
На причілку сиділо літо.
Прийшла кицька
Хвостиком призьбу змітати.
— Хто ти, що робиш? —
Питає.
— Літо я,— каже літо,—
З сонечком розмовляю.
БІЛЯ РІЧКИ
Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм
Малим калиненятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм стати.
ХТО ТАМ?
— Хто там, хто
Заглядає у вікно,
Чи не вовк?
Хто там, хто
Завиває під вікном,
Чи не вовк?
— Ні, то гілка
Махає листком.
Ні, то вітер
Гасає селом.
Ніч осіння
Стоїть під вікном.
В темнім лісі блука
Сірий вовк.
ВЕЧІР
На покошені трави
Уляглась
Тиха спека.
Ходить вечір
Чорнявий,
Як поважний лелека
Верби
Коси розчісують
Над водою
В ставку.
Спить калачиком
Місяць,
Наче котик
В кутку.
СОНЕЧКО
Котився клубочок
Із золотих ниточок
Через день голубий,
Через день ясний.
Докотився до лісу —
Обірвалась ниточка…
Упав клубочок
У квітку чорнобривець
І заснув.
ВПАВ ЛИСТОК КЛЕНОВИЙ
Пада лист кленовий
В лісове озерце,
Плава, ніби човник.
Човник золотий.
Де ж ти,
Де, Телесику,
Срібне де весельце?
Принесла кулешику
Припливи,
Приплинь…
ДОЩ
Сині-сині йдуть дощі,
Сірі-сірі вже кущі.
З листопадових дібров
Сірий вовк до нас прийшов.
Каже: «Де мені подітись,
Що бояться мене діти,
А я — добрий сірий вовк,
Під дощем під синім змок».
КОЛИСАНКА
Люлі-люлі, спатоньки,
Нічка йде до нас.
Люлі-люлі, спатоньки
Час, дитино, час.
Зачиняє сонечко
Золоте вікно.
На городі соняшник
Вже заснув давно…