Полинок Валентина – Романко та ромашки (Збірка)

Короткі віршики для малят

БЕРЕЗЕНЬ
Крап-дзень!
Крапле березень.
Вже потічки заструміли,
Очі проліски розкрили,
У струмочках вмилися,
Сонечку вклонилися.

ШПАЧОК
У саду живе шпачок,—
Чорна шапочка й бочок,
Чорні крильця,
Чорна спинка,
Чорний весь,
Мов та вуглинка.

РОМАНКО ТА РОМАШКИ
Вдень, увечері та ранком
Мама зве мене Романком,
Білі квіти ставить в чашку,
Називає їх — ромашки.
За вікном щебече пташка:
Ось Романко та ромашки!

ЛІСОВЕ ДЖЕРЕЛО
Джерело грайливе
Сховане в траві,
Та стежину знають
Звірі лісові.

В затінку криниця
Повниться, тремтить,
В ній смачна водиця –
Тільки пить та пить.

ЛУНА
Луна живе удалині,
У лісовій гущавині.
Як весело гукнеш —
Сміється,
На всіх стежинах
Озоветься,
Завжди підспівує охоче,
Та показатися
Не хоче.

ГРИБОК
Ось листок
Та ще листок,
А під ним
Сидить грибок,
У вогкій оселі,
В моховій постелі.
Брилик має,
Та ховає,
Листям зверху прикриває.

РІЗНОКОЛЬОРОВИЙ ДОЩИК
Між травинок — дощ зелений,
На фіалках — синій,
На ромашках — білий-білий,
Сірий — у хмарині.

На червоних черевичках
Крапельки червоні…
І чомусь прозорі зовсім
На моїй долоні.

В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
Колобком котилось сонечко,
Зазирнуло у віконечко,
А в кімнаті на столі
Колобки лежать малі.
Їх бабуся випікала,
На рушник барвистий клала.
Колобочки не тікають,
Бо гостей моїх чекають.

ЛІС
Густий-густий високий ліс —
Він восени рудий, мов лис,
Узимку білий, як зайчатко,
А навесні, мов оленятко,
В вербових котиках-пляминках
На сонці вигріває спинку…
Лиш влітку схожий ліс на себе,
Бо зеленіє аж під небо.

ВЕРТОЛІТ
Вертоліт-швидколіт,
А під ним зелений світ.
Вертоліт за лісом стежить:
Чи немає де пожежі.

ДЖМІЛЬ
Бабуся вересу нарвала,
Мені букет рожевий склала.
І я іду, й букет іде
Та голосно, мов джміль, гуде.
Сховався справді джміль у ньому,
Щоб я приніс його додому.

КОЛИСКОВА
Спить море в черепашці,
А сонечко — в ромашці,
Десь вітер ліг на сіні,
Зозулька — на калині,—
Всі міцно сплять до ранку,
Засни і ти, Романку!