Наталя Гуркіна – Березневий снiг
Знов падав сніг, летів, кружляв,
Сміявся щиро, танцював.
І обіймав усіх-усіх
У березні зимовий сніг.
А десь, в далекому вікні,
Хтось, наче в казці, уві сні,
Це диво сніжне споглядав
І про своє щось міркував…
А сніг летів, летів, летів…
Повільно, швидко (як хотів!),
Щоб в березневі гарні дні
Хтось усміхався у вікні.