Лагода Валентин – Веселе люстерко (Збірка)

1973 рік, видавництво «Веселка»

ВИПРАВДАЛАСЬ
Запитали у Марічки:
— Чом не чистиш черевички?

А вона надула губи:
— Ви ж казали чистить
Зуби!

НЕ ТАК БАГАТО
— Я приніс, татусю, двійку,—
Каже батькові Андрійко.

— Це жахливо! — мовить тато. —
В тебе їх і так багато…

— Тату, ні! Чекай хвилину —
Я вже вирвав половину!

БІЛЬША ЖМЕНЯ
Дід Хома для дітвори
Розкрива кишеню:
— Лізь горішків набери
Кожен повну жменю!

Тільки дідові Хомі
Заперечив Гриша:
— Дайте, діду, ви самі —
Ваша жменя більша!

ДИВНИЙ КІНЬ
Люсі п’ять уже було,
Як приїхала в село.

— Хто це там —за тином?
— Та це ж кінь, дитино!

Люся зирк на тата:
— А де ж коліщата?

ВЕЛЬМИ ПРАЦЬОВИТІ
Як вернулися батько і мати,
Стали діток одразу питати:

— Розкажіть, та не всі водночас,
Що ви дома робили без нас?

— Я наш посуд увесь перемила!
— Я скоріш його витерла вміло!
— Я носила його залюбки.

— Ну, а ти?
— Я збирав черепки…

ШКОДА
Розходилась Людочка:
Дзень!! — немає блюдечка…

Викинула донечка
Черепки в віконечко.

Підмела дрібненьке скло —
Наче й шкоди не було.

Повернулась мати,
Чаю хоче дати.

— Ти не знаєш, Людочко,
Де це ділось блюдечко?

Донечка сплакнула:
— Я… я… проковтнула!

НЕ В РАХУНОК
Вгору йде маленька Тася —
Де і сила та взялася!
Лічить сходинки завзято:
— Перша!
Друга!
Третя!
П’ята!..

— А четверту де ти діла?
— Я її переступила!

ЩОБ МАМА НЕ ДОКОРЯЛА
— Як ти вимазалась, Люсю!
Глянь у дзеркало лишень!

— Не дивитимусь, мамусю:
Скажеш знов, що я кручуся
Перед дзеркалом весь день…