Який же ти величний, непідступний
І кров твоя, немов гарячий лід…
Навіщо ж ти залишив в мені згубний
Любові слід, такий пекучий слід.
Пекучіший за лаву у вулкані,
Яка все не стихає та кипить
Та, що я розумію у коханні?
Як розум спить, а серце ще болить.
Кохання зле – сама собі я ворог.
Кохання зле – під кулі до кінця.
Кохання зле – зітри мене на порох,
Зітри з землі. Зітри мене з лиця.
автор: Ольга Шевченко