Богдан Шаповал – А десь далеко падають дощі…

А десь далеко падають дощі,
І музика краплин наповнює серця
Скажи своїй згорьованій душі –
Їй колір суму вже не до лиця..

А десь безмежно квітне обрій,
І пудрою цукровою дерева
Обсипані. Веселий усміх долі,
Нового ранку світло кришталеве..

Розкрий в обіймах сонцю серце,
Злови в долоні крапельку дощу
Тремтливий ранок все об ноги терся,
І шепотів на вухо: “Не пущу..”

Знов біла ковдра вкрила сонну землю,
Пелюсток ніжних тихі хороводи
У руки мрію, світлу і натхненну,
Візьми. І відпусти на ясні води..

автор: Богдан Шаповал

А десь далеко падають дощі...