Люби мене, в любій халепі,
Мою терпіння – безталанність,
Холодні руки й руки теплі,
В мені відсутня бездоганність.
Люби мене, при деннім світлі
І в темноті мій дотик тіні,
Люби як любиш сонце в літі
І як зимою любиш іній.
Мої рядки, що зараз пишу,
Люби їх суть і беззмістовність,
Мій серця крик і мертву тишу,
Люби мою бувалу гордість.
Люби моє крихке минуле,
Й непередбачену буденність,
Люби мій пульс і амплітуди,
Мою субтильну незалежність.
Кохай відкрито і підпільно,
З любих країв ,з усіх усюд.
Кохай мене занадто сильно,
Кохай, як я тебе – усю…
автор: Богдан Рапп