Біографія Володимира Забаштанського

Володимир Омелянович Забаштанський народився 5 жовтня 1940 року в селі (тепер селище міського типу) Браїлів Жмеринського району Вінницької області в робітничій сім’ї. Закінчив сім класів школи і вступив до ремісничого училища в місті Макіївка Донецької області. Після закінчення училища в 1957 році працював на будівництві, кочегаром в котельній цукрового заводу.

В 1958 році стався нещасний випадок, внаслідок якого В. О. Забаштанський втратив зір і руки. Після дворічного лікування в Київському інституті травматології і ортопедії закінчив вечірню школу робітничої молоді, здобувши повну середню освіту. В 1969 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Член Спілки письменників СРСР з 1967 року. З 1968 по 1993 роки очолював Республіканську літературну школу-студію «Кобза».

Помер 2 грудня 2001 року. Похований в Києві на Лісовому цвинтарі.

Літературна діяльність

Перші вірші написав ще в шкільні роки.

Друкуватись в періодичних виданнях розпочав з 1961 року.

В 1967 році окремим виданням вийшла перша збірка поезій «Наказ каменярів». В подальшому окремо виходили наступні збірки :

  • «Віра в людину» (1971)
  • «Моя вузькоколійка» (1973)
  • «Гранітні краплі» (1975)
  • «Сині скелі» (1978)
  • «Вага слова» (1981)
  • «Запах далини» (1982)
  • «Треба стояти» (1986)
  • «Жага життя» (1987)
  • «Мужністю завдячую тобі» (1988)
  • «Браїлівські балади» (1989)
  • «Древо роду» (1990)
  • «Найкревніша рідня» (1999)
  • «Вереснева земля» (2000)
  • «Свічечкою слова» (2000)

В 1986 році за збірку поезій «Запах далини» удостоєний Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка .

Крім написання власних поетичних творів займався перекладацькою діяльністю. Переклав українською «Езопові байки», документальну повість для дітей «Біла борозна» А.Іванова, повісті В.Астаф’єва «Кража» і «Десь гримить війна». Здіснював переклади з іншим мов колишнього СРСР, зокрема:

  • З російської — поезії М.Ісаковського, Р.Рождественського, М.Дудіна.
  • З білоруської — роман «Неруш» В.Козька, поезію Р.Бородуліна, Г.Буравкіна, П.Панченка, Н.Гілевича.
  • З туркменської — книгу романів і повістей Т.Джумагельдієва «Земля пам’ятає все».
  • З осетинської — збірку поезій Н.Джусойти «Пісні в два голоси».

Крім того, здійснював переклади з болгарської, азербайджанської, татарської, грузинської та інших літератур.

Меню