Біографія Михайла Томчанія

Михайло Іванович Томчаній (16 липня 1914, с. Горяни біля Ужгорода — 19 січня 1975) — український письменник угорського походження.

Батько — Іван Іванович Томчані (угор. János Tomcsányi), мати — Єлизаветта Томчані, уроджена Кепеч (угор. Erzsébet Tomcsányiné (Kepecs)).

Народився письменник в с. Горянах поблизу Ужгорода в сім’ї священика-бідняка. Навчався в Горянській семирічці і Ужгородській горжанській школах, а з 1932 по 196рр. – у Мукачівській торгівельній академії. Служив у чехословацькій армії, працював у поштовій службі. З 1945 року – в Ужгороді. Довгий час очолював організацію Спілки письменників в України, обирався депутатом Ужгородської міськради, був членом редкомісії ряду друкованих видань.

Друкуватися почав з 1934. Збірка оповідань «Шовкова трава» (1950), «Оповідання» (1955), «На кордоні» (1962); повісті «Наша сім’я» (1953), «Терезка» (1957), «Готель „Солома“» (1960), оповідання і повість «Скрипка — його молодість» (1968), романи «Жменяки» (1964), «Тихе містечко» (1969), «Брати» (1972) та ін. Численними прозовими творами Томчаній вніс в українську літературу тематику з сільського і міського життя Закарпаття та Угорщини. У ранній творчості мав нахил до імпресіонізму, за радянських часів перейшов на реалізм. Перекладав з угорської й чеської на українську.

Помер в 1975 році. В будинку, де він жив і творив відкрито меморіальну дошку.

Примітки
Прізвище змінено при видачі йому після війни радянського паспорту. Правильно було — Томчані.