Біографія Йосипа Струцюка
Струцюк Йосип Ґеорґійович — український письменник-шістдесятник, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька.
Народився 17 липня 1934 року в українському селі Стрільці на Холмщині.
1 листопада 1944 року разом із батьками депортований у село Новослобідка Верхнє-Хортицького району Запорізької області.
У червні 1946 року, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району. Навчався у Глинищенській початковій, Копачівській семирічній школах. Працюючи в тракторній бригаді, відвідував Рожищенську вечірню середню школу робітничої молоді. У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, після чого вчителював у середній школі в Білостоці, що поблизу Торчина, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах. Обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості, був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела» Ківерцівського РБК, очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
Вірші друкує з 1956 року. Перша збірка поезій «Освідчення» вийшла 1965 році. Член Національної Спілки письменників України з 1970 року.
Автор збірок «Засвідчення» (1969 рік), «Досвідчення» (1982), «Поезії» (1984) та інших. Всього понад 50 поетичних, прозових та драматичних книжок. Твори Йосипа Струцюка перекладалися польською, білоруською, російською мовами. Він -заслужений діяч мистецтв України, лауреат кількох міжнародних і всеукраїнських літературних премій. В пісенному жанрі співпрацював з такими відомими композиторами як Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Олександр Некрасов, Анатолій Пашкевич, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин та іншими. Зібрав і упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень.
За сценаріями і режисурою Йосипа Струцюка створено до десятка кінофільмів. Зокрема, по телебаченню демонструвався кінофільм на тему Холмщини «Ти незгасна, зоре ясна». Ряд кінострічок Струцюка були відзначені на республіканських, всесоюзних і міжнародних кіноконкурсах.
Йосип Ґеорґійович Струцюк активно займається громадською діяльністю — він один із ініціаторів створення громадсько-культурного товариства «Холмщина», багато років був заступником голови цього об’єднання, очолював Волинську крайову організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Творчість
У жанрі поезії
Вже вихід першої поетичної збірки «Освідчення» схвально привітала критика, а на другу «Засвідчення» написала закриту видавничу рецензію Ліна Костенко, де зокрема відзначила:
«Головне, що перед нами справжній поет… в основі своїй він (Й.Струцюк) не ординарний, він чесний перед собою і перед людьми, він шукає свого фарватеру на глибинах».
Після такої оцінки тодішні «літературні цербери» почали пильно приглядатися до «глибинних пошуків» волинського автора і помітили в них те, що дозволило їм одразу ж «зарізати» третю книжку підозрілого поета попри те, що її підтримав лауреат Шевченківської премії Дмитро Павличко, котрий зокрема у закритій видавничій рецензії зазначив:
«Творчість Йосипа Струцюка часто поєднує фольклорні елементи з елементами поетичної школи, яку найкраще репрезентують Микола Вінграновський, Іван Драч… Йосип Струцюк — митець тендітний, мислячий півтонами, структури його поезій не завжди відкриті навстіж, але того, хто увійде в них, чекає справжня радість».
«Справжньої радості» у автора не було навіть після підтримки Миколи Вінграновського і Бориса Олійника, котрі переконували головного редактора «Радянського письменника» в доцільності видати непересічну книжку волинського автора, і її вихід було відкладено аж на 13 років. Тільки після появи в «Літературній Україні» добірки віршів із переднім словом лауреата Ленінської преміїМихайла Стельмаха поетичну збірку «Досвідчення» поставили у видавничий план.
Ще пізніше, до свого 50-ти річчя Йосипу Струцюку вдалося у видавництві «Дніпро» випустити у світ томик свого вибраного «Поезії». Але збірник був значно «порізаним» і підредагованим цензурою. Згодом дещо з того, що було вилучено, автор помістив у збірках «Глибока живиця» і «Терпкі сторінки». Про них зокрема однокласник Йосипа, письменник Володимир Лучук пізніше написав:
«Хоч за «Освідченням» видав-таки обчикрижені «Засвідчення» і «Досвідчення» — своєрідний триптих, — проте більшість з написаного лишилось у сховах. Тільки тепер ті терпкі сторінки — найсокровенніше, чим хоче поет поділитися з людьми, — з’явилося перед допитливі очі. Але далеко не все, що створене в різних жанрах».
Саме за поетичні збірки «Глибока живиця», «Терпкі сторінки», п’єсу «Роман Мстиславич — великий князь Волинський і Галицький», поставлену на сцені Волинського обласного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, та за національно-патріотичні пісні митець першим удостоєний 1992 року вже в незалежній Україні звання лауреата найпрестижнішої обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського.
Пізніше Йосип Струцюк видав декілька збірок із так званої «шухлядної» поезії. Прочитавши одну з них («Сторожові вежі») на той час молодий поет Василь Слапчук зазначив:
«Це своєрідні нотатки, які творилися не подорожнім, а історією на вразливій душі поета, а подекуди і на його шкірі. Як шрами на тілі вояка розповідають про бойове минуле, так само у віршах Й.Струцюка закодована біографія і самого митця, і всього українського народу».
Дуже широкий розголос із тими «шрамами» мала й наступна збірка «Потойбіч тиші».
Своєрідним ліричним одкровенням стала книга «Вогонь предків». Після її виходу зокрема академік М. Г. Жулинський звернувся до автора з такими словами:
«Ви — великий і особливий талант! Мені так прикро, гірко, що Ваша лірика, особливо й обов’язково з цим делікатним, чутливим до найменшого поруху сердечного подиву і захоплення магією кохання інтимом, не розпросторюється широко, на всю Україну! Такі поезії справжніх, високих поетів, таких, які торкаються почуттями найвищих піків інтимних переживань та духовності, не слід ні з ким порівнювати, проте Ваші поезії «загорнуті» любовно в досконалі шати образності, своєю оригінальною метафоричністю «туляться» до висоти безоглядного захоплення красою жінки, її коханням і власним зануренням у вир почуттів Миколи Вінграновського».
Твори Йосипа Струцюка перекладаються й на інші мови. Зокрема, в Польщі у видавництві «Prymat» вийшла «Po tamtej stronie ciszy» («Потойбіч тиші») польською мовою. Були підготовлені дві книжки для дітей і білоруською мовою (переклади зробив Василь Вітка), але на початку 90-х минулого століття в Білорусії видати їх вже не було можливості.
Знаковою у творчості поета є збірка «Десятий день тижня». Писалася вона в політично піднесені роки Помаранчевої революції. Поет, ніби зазирнувши у майбутнє, стримано застеріг:
Хай то буде
і не в унісон,
але мова все-таки про вірші.
Захопившись возвеличенням персон,
ми пропустим, мабуть, важливіше.
Цей вірш датований 27 січня 2005 року — саме в розпал народного протесту.
Нині вибрані поетичні твори Йосипа Струцюка (без драматичних поем) поміщено у двотомнику «Фарватер». Кожен із розділів двотомного видання — мов чисте джерело, що струменіє в ріку його поезії. У творчій палітрі поета з оригінальною та цікавою метафорикою — і вірші у формі традиційних катренів, і вишукані верлібри. У циклах «Погонич подорожника» та «Візія осені на фронтоні понеділка» — поліфонія буття з найнесподіванішими персоніфікаціями. Енергетика поетичного слова Йосипа Струцюка — життєдайно-молода, осонцена, світла, потужна, молитовно окрилена. Про неї дуже точно відгукнувся відомий поет і науковець Ігор Павлюк, зв’язаний з автором родинними узами, що як дехто відмічає, лише додає об’єктивності його словам:
«Правила співжиття на землі, перейняті від предків, прості, як біблійні заповіді, але жити з ними непросто. Особливо поетам. Особливо — коли стараєшся писати так, як живеш, а жити — як пишеш. У цьому суть благородства, без якого всяке мистецтво втрачає смисл, а значить — втрачає смисл саме життя-буття».
У жанрі прози
У 1980 році Йосип Струцюк дебютував невеличкою прозовою книжкою оповідань та етюдів «Червень — місяць тиші». І хоч з неї були вилучені найдорожчі автору твори, проте це не завадило відомому майстрові слова Роману Федоріву признатися:
«Проза Йосипа Струцюка така ж цікава, як і поезія. Опріч того, вона — чесна, правдива, безкомпромісна».
Наступна книжка «Вернісаж» була відхилена, як і збірка оповідань, новел і образків «Зустріч із війною». Але досвідчений прозаїк порадив молодому письменнику не впадати в розпач, а поступово наполегливо освоювати новий для себе жанр. Згодом Струцюк видав кілька повістей і романів, серед яких чи не найбільш знаковою стала дилогія «Од Гучви до Стоходу». Зокрема відомий поет і критик Віктор Вербич зазначав:
«Нова книга письменника — яскраве свідчення таланту і громадської мужності. Як ніхто досі, Йосип Струцюк зумів крізь призму доль показати і трагедію народу Холмщини й Волині в період Першої і Другої світових воєн, і звитягу істинних патріотів України, і суперечливі нинішні реалії».
Після того, як Михайло Стельмах «вирвав нашого автора з 13-ти річного мовчання», будучи вже тяжко хворим, він ще встиг благословити у світ і прозову збірку Йосипа Струцюка «Лінія життя», на яку було навішано чимало ярликів-підозр у видавництві «Радянський письменник».
На окрему згадку заслуговує перший роман волинського автора «Круцю, круцю, журавлі», котрий, незважаючи на активну підтримку завідувача відділом прози в тому ж «Радянському письменнику» Романа Андріяшика, був усе-таки відхилений від друку, а вийшов аж через 10 років у Луцькому видавництві «Надстир’я». Цей роман — багатоплановий і багатогранний. За скупою авторською розповіддю чи описом читач відкриє для себе глибокі пласти, у яких давні й сьогочасні звичаї і традиції, норми моралі, пам’ять землі і народу. Дарма, що в ньому чимало драматизму, загалом він сприймається як твір оптимістичний, його герої ніби пробудились, роздивляються, куди йти, чого шукати в цьому непростому житті.
Після роману «Круцю, круцю, журавлі» один за одним вийшли з друку потужні й багатовекторні прозові твори — збірка повістей, оповідань «Цвіт дикої шандри», збірка романів і повістей «Чорний припс», збірки повістей і оповідань «Помста Салмакиди» та «Усе не так просто». На жаль, ці книги недоступні всеукраїнському загалу, бо видані на Волині і географія їх розповсюдження дуже вузька. Крім цього, як справедливо зазначає відома поетеса й журналістка Валентина Штинько:
«Сам же письменник постійно залишається у глибокому фарватері творчості, далекий від суєтності буднів, погоні за регаліями й нагородами, епатажності літературних тусовок».
У жанрі драматургії
Звертають на себе увагу драматичні поеми Йосипа Струцюка «Смерть Хмельницького», «Свідчимо перед Богом» (про гетьмана Івана Виговського), «Анафема» (про гетьмана Івана Мазепу), а також п’єса «Декалог самопосвяти», де відтворено бій у Гурбинському лісі між українськими повстанцями і енкаведистами. В них автор торкнувся найболючіших точок нашої як давньої, так і відносно недавньої історії. І виразив він їх у слові в несподіваному ракурсі досить переконливо. Вистава за драматичною поемою Йосипа Струцюка «Роман» з великим успіхом ішла під назвою «Роман — великий князь Волинський і Галицький» на початку 90-х у Волинському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.
Є у автора дуже цікава п’єса, з прозорим підтекстом, про юнацькі роки імператора Нерона «Найкращій матері — смерть», а також твір за грецькими міфами «Теогонія», в якому розкрито людиноненависницьку продажну тоталітарну систему.
Для дітей
До двотомника («Місячний зайчик» і «Воронько») увійшли твори, що були поміщені як у попередніх збірках, так і чимало нових, зокрема про героїчну боротьбуУкраїнської повстанської армії на теренах Волині. Струцюком ця тема чи не вперше піднімається в дитячій літературі пострадянського періоду.
Все це засвідчує, що письменник зробив свій вагомий внесок і в дитячу літературу.
Цікавий факт — його книжка для дітей «Вареники» видана найбільшим накладом серед волинських письменників — 400 000 примірників.
Йосип Струцюк і нині плідно працює для дітей.
Підготовлені до друку:
- Збірка віршів і казок для дітей «Їхав заєць до сови на велосипеді»;
- Роман «Бог задумав інакше…» (про Б. Хмельницького);
- Роман «Інфамія»;
Пісня народна й авторська пісня
На рахунку письменника два авторських пісенних збірники: для дорослих «Ти — моє терпке пісенне диво» і для дітей «Жайвірковий великдень». Зокрема видатний композитор Анатолій Кос-Анатольський писав:
«Йосип Струцюк — один із найкращих наших поетів, слово котрого природно лягає на музику».
А великий поціновувач народної пісні Михайло Стельмах свого часу зазначав:
«Справді красне, справді неповторне слово! З власною піснею увійшов Йосип Струцюк в поезію».
Автор з Волині плідно співпрацював (а з деким і понині співпрацює) з Олександром Білашем, Анатолієм Пашкевичем, Олександром Некрасовим, Віктором Ліфанчуком, Петром Свистом і багатьми іншими композиторами. Окремі пісні Йосипа Струцюка широко відомі, а деякі вже сприймаються по суті, як народні. Так пісня «Нас весна не там зустріла» (музика Олександра Гаркавого) виголошується на концертах та часто друкується у збірниках як повстанська.
З дзвонкової народної криниці письменник вибрав сотні народних перлин, упорядкував їх і видав збірник «Ти не згасла, зоре ясна. Пісні Холмщини і Підляшшя». На відміну від багатьох своїх попередників він записував не лише тексти, а й мелодії. Цей збірник пісень є одним з найповніших у порівнянні з тими, що до того часу видавалися, i упорядкований таким чином, аби був доступний до виконавців. Треба звернути увагу на те, що фольклор цього краю найменш досліджений. За активну збиральницьку роботу і пропаганду пісень із Забужжя Волинське громадсько-культурне товариство «Холмщина» нагородило письменника премією «Корона Данила».
Кінематографічні роботи
За сценаріями і режисурою Йосипа Струцюка створено до десяти короткометражних аматорських кінострічок. Майже усі вони відзначені на республіканських і всесоюзних кіноконкурсах. Так фільм «В обійсті чорного самітника» (про рідкісного птаха — чорного лелеку) удостоївся головного призу на республіканському кінофестивалі, а на всесоюзному — ще й золотої медалі (1980). Режисерський сценарій цієї кінострічки у методичному посібнику для кіноаматорів[18] подавався як зразковий. Найвищі нагороди здобули також такі кінофільми, як «На відстані пострілу» (про знищеного людиною тура) і «Помилка Тарзана» (про вовків), а кінофільм про волинське диво-озеро Свитязь отримав на міжнародному конкурсі «Кіномарина-77» бронзову медаль.
Про самого Йосипа Струцюка створено кінострічку «Повернення самітника».
Разом із «Лесиним кадубом»
«Коли задумуєшся над перцепцією поезії Йосипа Струцюка, то думаю, що вписується вона в загальне тло поезії української років шістдесятих і сімдесятих. Поряд творчості Ліни Костенко, Ігоря Калинця, Василя Голобородька, Миколи Воробйова і Василя Стуса творчість та виражає спільний процес літературний, ніби додаючи контекст луцький (волинський) до тієї поезії».
Окремі видання творів
Поезія
- Освідчення: поезії. — Львів: Каменяр, 1965.
- Засвідчення: поезії. — К.: Молодь, 1969.
- Досвідчення: поезії. — К.: Рад. письменник, 1982.
- Поезії. — К.: Дніпро, 1984.
- Глибока живиця: поезії. — Львів: Каменяр, 1989.
- Терпкі сторінки: поезії. — К.: Рад. письменник, 1991.
- Сторожові вежі: поезії 1953–1993 років. — Луцьк: Надстир’я, 1993.
- Потойбіч тиші: поезії. — Луцьк: Надстир’я, 1996.
- Po tamtej ctronie ciszy. — Bialystok: Prymat, 2000.
- Віть розчахнутої блискавки. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2002.
- Десятий день тижня: поезії . — Луцьк: Твердиня, 2006.
- Сон рябої кобили (і сміх і гріх): гумор і сатира. — Луцьк: Твердиня, 2006.
- Вогонь предків: лірика . — Луцьк: Твердиня, 2007.
- Фарватер: поезії (в 2-х томах).- Луцьк: Волин. обл. друк., 2009.
Проза
- Червень — місяць тиші: оповідання та етюди . — Львів: Каменяр, 1980.
- Лінія життя: повість, оповідання. — К.: Рад. письменник, 1985.
- Круцю, круцю, журавлі…: роман. — Луцьк: Надстир’я, 1996.
- Гучва. Повість печальних літ: роман. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2001.
- Під арештом ночі: оповідання, новели, есеї. — Луцьк: Вісник і К°, 2004.
- Стохід. Повість жорстоких літ: роман. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2004.
- Од Гучви до Стоходу: дилогія: романи. — Луцьк: Волин. книга, 2007.
- Цвіт дикої шандри: повісті, оповідання. — Луцьк: Твердиня, 2008.
- Чорний припс : роман, повісті. — Луцьк : Терен, 2008.
- Помста Салмакиди: повісті й оповідання. — Луцьк: Терен, 2010.
- Усе не так просто: повісті й оповідання. — Луцьк: Терен, 2010.
- Сповідь із зеленим натяком: повісті й оповідання. — Луцьк: Твердиня, 2013.
Драматичні твори
- Смерть Хмельницького: драм. поема на 1 дію. — Луцьк: Надстир’я, 1994.
- Роман і Романовичі: драм. поеми. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2002.
- Найкращій матері — смерть!: трагедія. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2003.
- Свідчимо перед Богом…: драм. поеми. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2003.
Твори для дітей
- Бузьків вогонь: вірші. — К.: Веселка, 1969.
- Гостинець од зайця: вірші та казки. — Львів: Каменяр, 1971.
- Я не шевчик і не кравчик: вірші. — К.: Веселка, 1973.
- Вареники: вірші. — К.: Веселка, 1977.
- Гомін Турового урочища: повість. — К.: Веселка, 1981.
- Романко і Трубач: повісті. — К.: Веселка, 1984.
- Безконечна казочка: вірші. — Львів: Каменяр, 1984.
- Іди, іди, дощику: вірші. — Дубно: Незабудка, 1992.
- Буб: повість. — Луцьк: Надстир’я, 1997.
- Помста козацька: оповідання. — Луцьк: Вісник і К°, 2003.
- Зозулині черевички: вірші. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2004.
- Крилата квітка: казки. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2004.
- Йде у гості Миколай: поезія. — Луцьк: Твердиня, 2004.
- Лісовий гість: розмальовки з лічилками, загадками та відгадками. — Луцьк: Твердиня, 2005.*
- Чорногузка або ж Пригоди за всілякої погоди: повість. Луцьк: Терен, 2009.
- Пригоди за всілякої погоди: повісті. Луцьк: Надстир’я, 2012.
Твори для дітей у 2-х томах:
-
- Місячний зайчик: драм. поеми та вірші. Т. І.
- Воронько: повісті, оповідання, новели та казки . Т.ІІ. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2005.
Антології
- Антологія української літератури для дітей «Веселка» (в 3-ох томах) . К.: Веселка, 1984.
- Бібліотека дитячої літератури «Ад круч дняпроу́скіх» (білоруською мовою). Мінськ: Юнацтва, 1984.
- Антологія української поезії (в 6-ти томах). К.:Дніпро, 1984–1986.
- Антологія літератури для дітей та юнацтва “Дивосвіт «Веселки». К.: Веселка, 2005.
- Антологія української поезії для дітей «Зелене око». К.: Навчальна книга — Богдан, 2008.
- Антологія сучасної малої прози «Сила малого». Луцьк: Твердиня, 2008.
Інші видання
- Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки: путівник / Й. Струцюк, І. Чернецький. — Львів: Каменяр, 1984.
- Музей-усадьба Леси Украинки в Колодяжном: петеводитель / И. Струцюк, И. Чернецкий. — Львов: Каменяр, 1976.
- Ти — моє терпке пісенне диво: пісні на вірші Йосипа Струцюка — Луцьк: Медіа, 1998.
- Жайвірковий великдень: пісні для дітей на вірші Йосипа Струцюка. — Луцьк, Терен, 1999.
- Ти не згасла, зоре ясна: пісні Холмщини та Підляшшя — Луцьк: Ініціал, 2006.
- М.Стефанишин: Пісне, здвени! (Вокальні твори на слова Й. Струцюка). — Луцьк, Терен, 2009.
- Події — в анфас, а постаті — в профіль: есеї, статті, рецензії. — Луцьк, Твердиня, 2011.
Виступи, інтерв’ю
- Вічності достойний (про іконописця Іова Кондзелевича). Луцьк: газ. Слава праці. 1969. — 10 червня.
- Поборник справедливості (про Давнила Братковського). Луцьк: Рад. Волинь. — 1973. — 3 березня.
- Про Кирила Кожум’яку, змія і ще про дещо.- Луцьк: газ. Молода Волинь. — 1991. — 29 листопада.
- Письменник може зробити більше, ніж Президент. — Луцьк. Віче. — 1996. — 7 листопада.
- Мій друг Терпило-Гнівний (Володимир Лучук). Віче. — 1997. — 21 серпня.
- Крута дорога Крут. Віче. — 1998. — 29 січня.
- Вище голову, Маестро! (Про Анатолія Пашкевича). Віче. — 1998. — 5 лютого.
- Комендант Холмської самооборони. Віче. — 1999. — 25 березня.
- Ти не згасла, зоре ясна, або ж Як об’явилася Холмська чудотворна в Луцьку. Віче. — 2000. — 14 вересня.
- У пошуках слів пісні: до 60 — річчя утворення УПА. — Луцьк: газ. Аверс-прес. 2002. — 10 жовтня.
- Вітер часу і нашу вітрила. (Про Миколу Вінграновського та ін.). — Луцьк: газ. Слово і діло. — 2003. — 3 жовтня.
- Золота стебловись поета (про Віктора Вербича). — Луцьк: ж. Терен. — 2003. Ч. 3.
- Україна наша малоросійськая. — Луцьк: газ. Слово і діло. — 2004. 19 березня.
- Перший ешелон (про депортацію українців із Холмщини). — Луцьк: газ. Сім’я і дім Народна трибуна. 2004. — 18 листопада.
- З висоти Данилової гори. Зб. пісень «Ти не знасла, зоре ясна. Пісні Холмщини і Підляшшя» — Луцьк: Ініціал. — 2006.
- Моє Колодяжне: з книги «Під арештом ночі». Луцьк. — 2006.
- Нині в «Лесиного кадуба» хвіст новаторський — Луцьк: ж. Світязь. 2007. ч.13.
- Чия б кричала, або кілька міркувань з приводу так званої «волинської різанини». Газ. Слово Просвіти. — 2010. — 6-12 травня.
- Щемлива фермата Ігоря Павлюка…. ж. Дзвін. 2010. — Ч.10.
- Не до пісень — «Всегда, везде и всюду». Молода Волинь. — 1992. — 14 лютого.
- «Заслуженого треба заслужити, а я не вмів служити». Віче. — 1998. — 16 квітня.
- Мисливці з кінокамерою, або ж Про чорного лелеку, який прославив Волинь. — Луцьк: Аверс-прес,. — 2002. — 11 квітня.
- Мої Стрільці. Зб. Усе не так просто. — Луцьк: Терен. — 2010.
- Тріумф і драма Гоголя, або ж Для кого і кому ми жертвуємо всім. Зб. Події — в анфас, а постатті — в профіль. — Луцьк: Твердиня. — 2011.
- Крізь сніги і бурі (про поета, вояка УПА Петра Гетьманця). Зб. Події — в анфас, а постатті — в профіль. — Луцьк: Твердиня. — 2011.
- 25-ий кадр Олени Пашук. Зб. Події — в анфас, а постатті — в профіль. — Луцьк: Твердиня. — 2011.
Переклади
Йосип Струцюк перекладав на українську мову з інших мов, одначе в першу чергу вартим уваги вважає кілька книжок для дітей, перекладених ним, володаря Міжнародного почесного диплома ім. Ганса-Крістіана Андерсена, класика білоруської літератури Василя Вітки. Зокрема в його перекладі вийшла покищо лишень «Мишка» Василя Вітки накладом 150 000 (К.: Веселка, 1979). Інші — у Волинському державному архіві.
Кінофільми
- В обійсті чорного самітника. — Золота медаль і головний приз на Першому всесоюзному фестивалі народної творчості (Москва, 1980).
- Світло витязя. — Бронзова медаль на міжнародному кіноконкурсі «Кіномарина-77».
- Помилка Тарзана. — Дипломи лауреата та головний приз на республі- канському і диплом лауреата на всесоюзному кінофестивалях.
- На відстані пострілу. — Дипломи лауреатів на республіканському і всесоюзному кіноконкурсах.
- Штрихи до портрета. — Диплом лауреата республіканського кіноконкурсу.
- Пам’ять. — Диплом лауреата міжрегіонального кіноконкурсу.
- Ой на Івана та на Купала. — Диплом лауреата республіканського кінофестивалю.
- Новорічний подарунок (мультфільм).— Диплом лауреата республіканського і всесоюзного кінофестивалів.
- Ти не згасла, зоре ясна.
Театральні постановки за творами
- Роман Мстиславич — великий князь Волинський і Галицький.
- Смерть Хмельницького.
- Славен витязь Кожум’яка.
- В урочищі чорного диявола.
Відзнаки
- Літературно-мистецька премія імені Агатангела Кримського за поетичні збірки «Глибока живиця», «Терпкі сторінки», п’єсу «Роман Мстиславич — великий князь Волинський і Галицький», поставлену на сцені Волинського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, та за створені національно-патріотичні пісні (1992).
- Лауреат 1-ї Міжнародної літературної премії імені Богдана-Нестора Лепкого за машинописний варіант повісті «Цвіт дикої шандри» (2006).
- Літературна премія Національної Спілки письменників України «Благовіст» за поетичну збірку «Десятий день тижня» (2006).
- Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за поетичну збірку «Віть розчахнутої блискавки» (2008).
- Премія Товариства «Холмщина» «Корона Данила» за збір і впорядкування пісень Холмщини та Підляшшя (2009).
- Премія Фонду Тараса Шевченка «У своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» за «за видатний подвижницький внесок в українську культуру» (2010).
- Літературно-мистецька премія ім. Панталеймона Куліша (2012).
- Літературна премія імені родини Косачів за книгу “Пригоди за всілякої погоди” та багаторічну творчість для дітей (2013).
- Золота медаль на Першому всесоюзному фестивалі народної творчості за кінофільм «В обійсті чорного самітника» (1980).
- Медаль «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка «у боротьбі за утвердження національної ідеї» (1998).
- Почесна відзнака Національної спілки письменників України «за вагомий внесок у відродження духовності та особисті досягнення в літературній творчості» (2011).