Біографія Олега Орача

Кома́р Олег Юхимович, відомий як Олег Орач (6 лютого 1940, с. Благовіщенка Запорізької області — 2006, Київ) — український поет, прозаїк, дитячий письменник.

Народився 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі у вчительській родині. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов’я.

Закінчив історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, де навчався з українським поетом, правозахисником Василем Стусом, про якого у 1993 році видав книжку спогадів. Закінчив Вищі літературні курси в Москві.

Служив у Радянській армії в Уссурійському краю, потім працював журналістом у редакції районної газети «Авангард» на Сіхоте-Аліні. Працював журналістом, зокрема, у газеті «Донеччина». По переїзду до Києва обіймав посаду директора республіканського Будинку літераторів.

У 1965 році опублікував першу збірку поезій «Подорожник», підписану псевдонімом Олег Орач. Псевдонім Орач походить від назви села Червной Орач, де працював по закінченні Донецького педінституту.

Автор кількох десятків збірок поезії та дитячих книжок. Опублікував збірки якутських та алтайських народних казкок у перекладі українською мовою. Опублікував у пресі багато біографічних матеріалів про Василя Стуса, з яким дружив більше 30 років. Один з ініціаторів перепоховання Василя Стуса в Україні.

Лауреат премій ім. Лесі Українки та ім. В. Сосюри.

Дружина — українська поетеса Галина Калюжна.

Твори

Збірки поезії

  • «Земля на видноколі»,
  • «Передчуття»,
  • «Зимние жаворонки»,
  • «Долоні» (1977),
  • «Написи на снігу» (1981),
  • «Поезії» (1984),
  • «Свято спілого листя» (1985),
  • «За білим перевалом», та ін.

Дитячі книжки

  • «Журавликова пісня»,
  • «Березневі світанки»,
  • «Хто де живе»,
  • «Дружна сімейка»,
  • «Довге літо»,
  • «Жаб’ячі перегони»,
  • «Кукуріки кукурікали» (2006)
Меню