Біографія Станіслава Чернілевського

Чернілевський Станіслав Болеславович народився 6 липня 1950 р. в с. Жван Муровано-Куриловецького району Вінницької області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Автор збірки: “Рушник землі”; кіносценаріїв: “Грамотний”, “Просвітлої дороги свічка чорна”. Лауреат премії імені В. Симоненка.

Народився в селянській родині. Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині. Середню освіту здобував у Тульчинському та Мурованокуриловецькому інтернатах. Вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т.Шевченка, з якого на передостанньому курсі був відрахований за “український націоналізм”. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1973), працював учителем. Після невдалої спроби вступити до театрального інституту, до якого, попри успішно сдані іспити, не був зарахований через “політичну неблагодійність”, працював монтувальником декорацій у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки. Потім вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, здобув фах кінорежисера. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Автор кіносценаріїв: «Просвітлої дороги свічка чорна» (присвячений життєвому і творчому шляху В. Стуса); “Грамотний”. У 1984 р. за сприяння Миколи Вінграновського та Дмитра Павличка видає збірку поезій «Рушник землі» . Лауреат премії імені В. Симоненка (1988). Зараз працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1+1», зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. Карпенка-Карого.

Дмитро Павличко у передмові до книги С. Чернілевського «Рушник землі» писав: «Є такі серця, для котрих розлука з матір’ю — смертне страждання…» З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова”. Вірші пише з четвертого класу.

Меню