Ольга Паламарчук – У цій кімнаті завжди в’яли квіти…

У цій кімнаті завжди в’яли квіти.
Яскраві чи тьмяні,
Дрібні й навпаки
Вони просто в’яли,
Просто закривали повіки.
Стрибали з балконів,
Злітали в повітря.
Ще до світанку втікали,
За собою ламали ліфти.
Він щодня їх приносив,
Все нові і нові,
Вони щодня йому вірили,
Щодня сюди йшли.
У цій кімнаті завжди зашторені вікна.
Ніхто не бачив як в’яли тут квіти,
Зовні яскраві – пусті в середині
У його серці щодень вмирали вони.

Меню