Висвітлюєш новини у нейтралі
І мариш новим “Завтра” не заснувши.
В манері безкорінної моралі
Ти мислиш усі рамки перетнувши.
Зробив чимало діл і обертає
Тебе…. на тім такім шляху пекучім,
А потім у полоні нагортає
Думок до бісу в часі цім тягучім
І чай без цукру все частіш вживаєш,
Та в нім уже не бачиш порятунку:
Ти завжди своє серце відкриваєш,
Але вже не знайти йому притулку.
Життя твоє стає, цілком ймовірно,
Уже не грою – ціллю чи завданням.
Та тут виходить все нерівномірно,
Замінюючи успіх покаранням.
08.12.13
автор: Анютка Лужанская
