Анна Ільєнко – І ось вона зачиняє за ним всі двері…

…і ось вона зачиняє за ним всі двері
не слідкуючи як віддаляються мрія й постать
плями свіжої крові розтікаються на папері
гостре лезо думок починає свій звичний розтин

чим заповнити пустку, яку він залишив, пройшовши навиліт
у горнятку з-під кави не гуща, а свіжий попіл
всі ці кола, що йшли по воді, всі гарячі хвилі
закінчились безжальним питанням «куди ми/хто ти»

хто зміцніє із них, хто зламається – їй невідомо
кожен сам відтепер розбиратиметься з цим болем
буде борсатись в ньому, втрачаючи сенси, час і свідомість
полювати за адреналіном, запивати його алкоголем

тільки й золота що на деревах, все решта – підробки
та й воно нетривке і відійде з наступним вітром
їм залишилось скласти надії та сни, підписавши коробки
оновити свій захист міцним, більш надійним фільтром

автор: Анна Ільєнко

І ось вона зачиняє за ним всі двері...