Анна Гунько – Все побито і все потрощено.

все побито і все потрощено. неба синій глевкий покров.
і наснилася смерть від пострілу, і наснилося: жмут квіток.
ми лежали щасливі і прощені, ніби завтра настане знов.
і дивилися пильно апостоли, щоб, бува, не упав ніхто.

а хотілося падати глибоко, відчувати на шкірі води,
і хотілося мати простору, щоби дихать хоч через раз.
щоби стати міцними глибами і тримати за хвіст свободу,
щоби стати такими гострими, аби сонце купалося в нас.

нам напитися треба веснами, наточити леза до бою,
не ставати німими й покірними, не ховатися у юрбі.
і навчитися бути чесними, хай не з іншими, то з собою.
і навчитися бути вірними, хай не іншим – то хоч собі.

автор: Анна Гунько

Все побито і все потрощено.