нестерпно насичуватися новими натхненнями
маючи мало мрій
крокуючи каверзно кілометрами
надкусивши нових надій
обливалось обличчя огнем
залишила запис, знаючи – зірветься?
абсолютний абсурд
серце стримуватиме слова?
палкі та п’янкі погляди?
вітром вимовлені вигуки
очима отими окам’янілими
руки, рухи, ритми
кроки, каверзні кляті коханки
простила і прощатиму падлюці
лютий
2014
автор: Анна Авраменко
