Андрій Любка – Я.П.

Від тебе до мене – як сто небес.
Від тебе до мене – повітря – ледом.
Я жив без тебе, а зараз без
неба і сонця, а значить – без тебе.
Від тебе до мене – сторукий бог.
Від тебе до мене – гірка фатальність.
І замість того, щоб бути вдвох,
тиняємось ми по дорогам дальнім.
Від тебе до мене – огненний змій
Відходом сонця запалює небо.
Ти далі відходиш, але не смій
Залишити місце, де стомлений лебідь
Відлітає у вирій, тимчасово який
Переноситься вітром в мою квартиру.
Не залиши мене в сутіні сніговій,
Сторуко могилу мені не вирий,
Бо від тебе до мене повзе імла,
і лезом ножа потече кровиця
Із моїх вен. Прірва твого ім’я
Сьогодні мені насниться.

автор: Андрій Любка