Андрій Любка – Потоком

з кожним днем усе важче чинити спротив
імпотенції духу яка наростає
іноді прокидаюся вночі
ніби у теплій воді
ось я чую як вона хлюпає
ось відчуваю цей морок
вода у камінні і я у воді
і все ніби спокійно
але ж:
ця суча українська поезія
ця йобана силаботоніка
оця закатована земля
яка дала світу
всього двох поетів до мене
шевченка і стуса
а іноді я відчуваю
нову епоху яка в мені
пульсом лягає у вени
кров`ю блукає тілом
браслетом таврує душу
рядками травмує руки
і я вбираю цю енергетику
і я всотую нову епоху
і цілком несподівано у теплій воді
чую приглушену музику

автор: Андрій Любка