Андрій Любка – Нірвана

За старою традицією,
Про своїх колишніх жінок говорю, наче про мертвих :
Або добре, або ніяк.
Саме тому вкрай мало про них говорю,
Акцентуючи увагу на інших речах.
Наприклад, на досить стабільному розкладі
Авіарейсів довжиною в понад тисячу кеме,
Хоча не зовсім розумію як
Можна вимірювати повітря, невже насправді
Янголи тільки тим і займаються, що біжать на
Короткі дистанції, часом це біг з перешкодами,
Бо потрібно перестрибувати хмари, трупи птахів,
Розчавлених випадковими боїнгами,
Цілі зграї людських душ, котрі блукають у міжчассі.
У коротких перервах між цим марафонським бігом,
Янголи разом з метеликам збирають квітковий пил,
Вдихають його з такою насолодою, ніби це клей,
Ніби це нікотин дійсності, ніби дихати це і є сенс життя.
Тим часом справжнім сенсом нашого животіння
Є розмови, довга артикуляція звуків, азбука Морзе
Горла, янголи ж думають, що мова створена для читання Біблії
Вони кажуть:

грішники, блядь, ви забули про пекло,
Ваші вени проступають на шкірі, наче старі фрески у храмах,
Викиньте свої серця, викиньтеся з вікна, авіарейси до Бога
Відвезуть вас за місцем призначення, покиньте
Ваші розмови, ваші коліна для того, щоб на них стояти, чуєте,
Грішники Аве Марію у ваших барабанних перетинках, відчуваєте,
Як пульсує велике серце голуба у ваших скронях, грішники,
блядь, візьміться за розум, бо порох ви і в порох повернетесь,
амінь, грішники.

Бомжі у вологих підвалах падають на коліна і
Починають хреститися, далі читають Біблію вголос, гаряча
Вода тече каналізаційними трубами, на них приходить спасіння,
Сильним і світлим ударом легких наркотиків і алкоголю глушить свідомість.
І приходить нірвана, Господи.

автор: Андрій Любка