Анастасія Цимбалюк – Всміхалося сонце привітно…

Всміхалося сонце привітно
крізь марево сірих буднів,
нарешті змінились помітно
похмурі абзаци грудня.Горнятко гарячої кави
замерзлі вже руки не гріє,
думки так давно заблукали
у спогадах марної мрії.Я знов мимохідь повертаюсь
в наш рай на початку серпня,
душа ж у печаль поринає
немов гірка м’ята терпне.

Тебе пам’ятати так легко.
Забути – іще простіше.
Ти – літа мого мить яскрава,
години зими найсумніші.

автор: Анастасія Цимбалюк

Всміхалося сонце привітно...