Анастасія Перевозник – А ти ідеш.

А ти ідеш. Та я вже не дивлюсь,
як силует у сутінках розтане,
як губиться і тінь серед каштанів.
Так, ти пішла. А я ж тебе люблю!..

Хода легка, і сукня мерехтить,
у світлі ліхтарів, немов метелик.
Проходиш повз вітрини і готелі,
повз мене вже пройшла спочатку ти.

Так, ти пішла. Чому не хочу я
ні наздогнати, ні переконати?
Бо ти моя і до, і після втрати,
хоч все, що маю – лиш твоє ім’я.

Монету кину в сірий капелюх –
нехай скрипаль іще мені зіграє…
Вже світить жовтим місяця окраєць.
Так, ти пішла. А я тебе люблю.

автор: Анастасія Перевозник