Альона Саховська – Мелодія в повітрі мій турбує слух…

Мелодія в повітрі мій турбує слух,
Опало листя – це ж осіння казка.
Тепер хороший мій, ти просто друг,
Прошу, прости і ти мене будь-ласка.

Осіння мряка, мокрі наскрізь тротуари,
Мелодія тремтить, її остання служба!
І навіть посірілі,ці дурні осінні хмари
З насмішкою отак, а поміж вами дружба.

А від води цієї ,вже давно промокли ноги,
Гуляти у таку погоду щось таки не зручно.
Достукатись до твого серця, вже не має змоги
Мелодія вмирає тихо, і нажаль беззвучно.

автор: Альона Саховська

Мелодія в повітрі мій турбує слух