Алла Жабокрик – “той чоловік”

він єдиний, з кого я писала б ікони.
хоча до святості йому далеко, звісно ж.
він пив вино, палив, жалівсь на втому.
і кожну ніч писав шалені вірші.
той чоловік. він був для мене богом.
для решти ж був диявола він гірший.

коли в мені зима була та сніжно.
він жив в мені. без плати. безсловесно.
він пив мене. до дна мене. так ніжно.
і квіти покладав на мої чресла…
той чоловік лягав до мене в ліжко.
лягав до мене в душу, якщо чесно.

в його словах завжди було так тихо.
в його очах завжди виднілось пекло.
для всіх він був нескореним та диким,
для мене ж був єдиним в світі сенсом.
той чоловік. він був для мене лихом.
найкращим лихом із найбільшим серцем.

і як мені тепер без тебе жити…

автор: Алла Жабокрик

"той чоловік"