Аліса Олейніченко – я тобі не писала давно…

я тобі не писала давно ні віршів, ні історій,
може, просто зима і направду загоює рани.
загубився в житті ти, як крапля у Чорному морі,
і я вже не чекаю, що ти повернешся під ранок.

на вершині зневіри доводиться просто змиритись,
час від часу не спати ночами, писати в щоденник,
запастись сигаретами, знову нервово курити,
обіцяти собі що вже завтра покину напевно….

знаєш я пам’ятаю усе: кожен жест, кожен погляд,
я ціную усі ті моменти, усі ті слова,
ми вже з різних боків барикад, хоча й досі ми поряд,
і між нами стіна поділила весь світ мій на два.

я лишаюсь самотньою, від всього світу далека,
я пуста, бо вже щастя все вилилось через край.
ті хто йдуть навіки, по собі залишають пекло,
а у мене лишився тобою дарований рай….

автор: Аліса Олейніченко

я тобі не писала давно ні віршів, ні історій...